Напевне, на теренах колишнього СРСР немає людини, яка б не чула пісень Висоцького, не бачила жодного фільму за його участю як актора. Він рано пішов із життя, і ми пам'ятаємо цю скорботну дату - 25 липня 1980 року. Від того сумного дня минає вже тридцять років, але він завжди з нами. Живе й не згасає його творчість - у піснях, кінофільмах. Немає такого куточка на просторах СНД, де б не лунав голос усенародного барда, хоча він завжди називав себе автором-виконавцем. Нові покоління, які народилися вже після його смерті, продовжують "відкривати" для себе Висоцького, стають палкими шанувальниками великого Майстра.
У 70-ті роки двічі приїздив він зі своїми концертами й у наш край. Старше покоління, якому пощастило побачити живого Висоцького, добре пам'ятає ці незабутні виступи.
Вслухайтеся у цей голос, у те, про що він співає, згадайте ті роки, коли живе слово поета-співака намагалися заглушити бадьорими пісеньками про "строим путь железный, а короче - БАМ!". Пам'ятаєте? Та його голос виривався нестримно з тисяч розкритих вікон, із мільйонів магнітофонів "Весна", які носила із собою молодь тих років.
Звичайно, особисте життя поета сповнене протиріч, і
його поведінка навряд чи відповідала моральному кодексу будівника комунізму. Та ім'я поступово очищується від нашарувань обивательських пліток і домислів. І перед нами передовсім постає неперевершений майстер слова, пристрасний митець й одночасно патріот, щаслива людина, якій було дано випередити свій час. І мученик...
Мне меньше полувека - сорок с лишним,
Я жив, двенадцать лет тобой и Господом храним.
Мне есть что спеть, представ перед Всевышним,
Мне есть чем оправдаться перед ним...
У кінці 80-х - на початку 90-х студія грамзапису "Мелодія" випустила вісімнадцять платівок "На концертах Владимира Высоцкого". З яким нетерпінням чекали його численні шанувальники вихід кожної нової платівки! Сьогодні всі концерти Висоцького записані на сучасні компакт-диски - про таке колись навіть мріяти не доводилося.
Здається, найбільша привабливість його поезії в такій особливості: ніколи не вгадаєш, яким буде наступний рядок. І кожний із них - це чергове відкриття, бо вірш завжди спресований у моноліт, наповнений до краю полум'яною експресією й глибоким змістом. Щоразу ловиш себе на думці: та це ж він мої почуття й переживання висловив у цій пісні! А себе в його піснях знаходить кожний: люди різних професій і віку - від сивочолого фронтовика до студента. Широкий і жанровий діапазон творчості Висоцького - від гумористичної усмішки й сатиричного портрета до патріотичної балади. Кожний рядок його поезії живе, пульсує, передаючи всю гаму людських почуттів. Здається, слухач стає одночасно й співавтором цих пісень, їхньою дійовою особою.
Володимир Семенович Висоцький - це феномен, який і сьогодні змагається в популярності з живими, приковує глибиною своєї творчості увагу мільйонів слухачів, які його люблять і розуміють. Для його творчості не існує кордонів, бо вона належить усім.
Олег КОРОТКЕВИЧ
