.
  • .

Грантові кошти для термомодернізації школи: як це працює?

Термомодернізація навчальних закладів – нагальна проблема, що постає сьогодні перед міською владою, управліннями освіти, адміністраціями навчальних закладів та, власне, самими

батьками учнів. Цим поняттям позначають комплекс робіт з технічного переоснащення будівлі, мета якого полягає в зменшенні споживання енергії при забезпеченні достатнього комфорту. Термомодернізація дозволяє зменшити комунальні платежі (на 30-70%), суттєво осучаснити зовнішній вигляд закладу та підвищити якість повсякденного перебування для персоналу та учнів. Грантові кошти європейський організацій – одне з джерел фінансування для комплексного утеплення школи. Як це працює ми вирішили показати на прикладі ЗОШ No2 міста Славутич.

 

«Наша школа зведена 1988 року, коли Славутич активно розбудовувався – Ви знаєте, наше місто збудували для енергетиків після аварії на Чорнобильській АЕС. Були часи, коли ми працювали у дві зміни, у нас навчалося більше двох тисяч учнів», - розповідає і сторію с вого з акладу Алла І гнатова, директор Славутицької ЗОШ No2.

Сьогодні школа заповнена на третину – з 33 навчальних класів, діють 11, заклад відвідують 240 учнів. «З одного боку, дітям комфортно навчатися, класи невеликі. Але ж вартість утримання будівлі залишається незмінною незалежно від кількості учнів. Крім того, будівля зведена ще за старими нормами і не може похвалитися ефективним використанням ресурсів», - додає директор, що раніше працювала в у правлінні освіти і з викла з вертати у вагу на фінансові показники.

Втім, для цієї школи захмарні комунальні платежі вже в минулому: навесні 2017 року почалися роботи з технічного переоснащення будівлі, спрямовані на зменшення споживання енергоресурсів. Роботи ґрунтовні: вони включають заміну вікон і дверей, утеплення фасаду, заміну інженерних систем, в тому числі встановлення індивідуального теплового пункту, утеплення даху та підвалу, модернізацію с истем вентиляції.

В результаті споживання закладом енергії має скоротитися з 1 327 761,00 кВт*год/рік до 478 304,04 кВт*год/рік, тобто майже в три рази. Окрім відповідного зниження платежів за опалення, будівля отримає збалансований мікроклімат та оновлений зовнішній вигляд. Роботи планують завершити до початку навчального сезону.

Кошторис проекту з термомодернізації 4-поверхової будівлі школи склав 11,5 млн гривень. Основне джерело фінансування робіт – грантові кошти Європейського Союзу; внесок міського бюджету с клав близько 20% від з агальної вартості.

Грантові кошти ЄС на «демонстраційні пілотні проекти»

Славутицька міська рада отримала фінансування з боку Європейського Союзу в межах програми «Регіональна програма сусідства - сталі урбаністичні демонстраційні проекти на сході». Окрім школи, Славутич отримав кошти також на комплексну т ермомодернізацію дитячого с адка No1.

ЄС в межах цієї програми надає гранти на т.зв. «демонстраційні пілотні проекти» - тобто на комплексну термомодернізацію окремих об’єктів бюджетної сфери, що здійснюється за найвищими стандартами, у повній відповідності до норм ЄС. Мета – показати місту, які переваги для громади несе ефективне використання ресурсів.

«Особливістю цих проектів, - зазначає Сергій Ладний, представник Європейської Комісії, - є те, що там все робиться на найвищому технічному рівні, дотримаються всі технології робіт, що передбачені виробниками енергоефективних матеріалів. Крім того проект проходить технічний аудит, розрахунки щодо потенціалу збереження енергії. Причина проста – без серйозного проекту та використання якісних матеріалів ми не вийдемо на заплановані показники збереження е нергії».

Шлях Славутича до енергоефективної школи та дитсадка

Для того, щоб стати одним з 11 міст-переможців конкурсу від ЄС, міська влада Славутича мусила добряче попрацювати. Почекати теж довелося: від подачі заявки на участь у конкурсі до старту виконання робіт минуло 4 роки – такі умови і процедури з алучення г рантових коштів по цьому проекту.

Міський голова Славутича, Юрій Фомічев, розповідає, що міська рада підписала «Угоду Мерів» (всеєвропейська ініціатива міст, згідно з якою муніципалітети беруть на себе добровільне зобов’язання скоротити викиди вуглецю та споживання енергії) ще 2010 року. Тоді ж прийняли План дій зі сталого енергетичного розвитку для муніципалітету і саме в межах утвердженого Плану дій міська влада 2013 року подалася на конкурс до Європейської Комісії.

Від подачі заявки до переможних для Славутича результатів конкурсу минуло 2 роки. Реалізація проекту з технічною назвою «Пілотний проект з реалізації Плану дій сталого енергетичного розвитку м. Славутич до 2020 року – здійснення термомодернізації 2-х муніципальних об’єктів бюджетної сфери» передбачала впровадження трьох компонентів: навчання дітей та персоналу, націлене на зміну звичок споживання енергоресурсів, далі впровадження системи енергоменеджменту (що має на меті ефективне використання енергоресурсів в будівлі) і, нарешті, власне роботи з т ермомодернізації будівель.

Особливості термомодернізації закладів освіти

Микола Пасько, провідний спеціаліст компанії Ceresit, що була залучена до впровадження проектів з термомодернізації та контролю за ходом робіт, розповідає про логіку організації процесу т ехнічного переоснащення будівлі:

«Слід виходити з того, що у будь-якої школи для проведення активних робіт є максимум три місяці. Тому треба готувати проект, шукати підрядника, планувати роботи так, щоб в ці три літні місяці встигнути все зробити. Технічно це можливо. Зі свого досвіду скажу, що від розробки проекту до його реалізації проходить близько півтора року», - з азначає пан Пасько.

Термомодернізація закладів освіти має свої особливості: наприклад, утеплення фасаду будівлі має здійснюватися лише на основі мінераловатних плит, - цього вимагають норми пожежної безпеки. Для системи утеплення також важливо, щоб вона була стійка до механічних пошкоджень. Використання якісних систем утеплення дає можливість зробити фасад школи довговічним, стійким до будь-яких погодних у мов.

Недотримання технологій загрожують марнотратством, оскільки використані кошти не дадуть ефекту – як з точки зору заощадження енергії, так і з точки зору довготермінового підтримання належного стану будівлі. Увага Європейської Комісії до дотримання технології та регулярні візити компаній-виробників енергоефективних матеріалів для спостереження за ходом робіт є наочним підтвердженням важливості цього аспекту т ермомодернізації.

«Взагалі, підготовка до комплексної термомодернізації об’єктів бюджетної сфери має починатися з проведення енергоаудиту. Він дозволяє визначити специфіку споживання енергії кожною будівлею і є основою для подальшої розробки проекту», - наголосив е ксперт.
 
Додаткова інформація:
Клуб Енергоефективності – неформальне комунікаційне середовище, покликане налагодити тематичний діалог між відповідальними агентами змін та українськими громадянами. Ініціатори Клубу – Держагентство з енергоефективності, міжнародні компанії Henkel, Danfoss, Rehau та Громадянська мережа «ОПОРА».

Підпишіться на наш відеоканал