.
  • .

Основні випадки отримання доходів, за яких платник податків повинен подати декларацію

Основні випадки отримання доходів, за яких платник податків повинен подати декларацію:

•доходи від підприємницької діяльності (ст. 177 ПКУ)

•доходи від провадження незалежної професійної діяльності (ст. 178 ПКУ)

•доходи, отримані від двох і більше податкових агентів, згідно з п.п."є" п. 176.1 ст. 176 ПКУ

•доходи, отримані від особи, яка не є податковим агентом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ)

•іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ)

•доходи від операцій з інвестиційними активами (п. 170.2 ст. 170 ПКУ)

•доходи від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомості, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170)

•від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення, крім спадкоємців-нерезидентів (п.174.3 ст. 174 ПКУ)

•за ухвалою суду, за яким прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п.п 173.4 ст. 173 ПКУ)

•у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ)

•у разі отримання благодійної допомоги, відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, у сумі, що перевищує граничний розмір, встановлений абз. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ, або використану не за цільовим призначенням

•у разі отримання цільової благодійної допомоги не використаної та не повернутої благодійнику у строки визначені законодавством (п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170)

•у разі отримання нецільової благодійної допомоги, у разі якщо загальна сума такої допомоги перевищує граничний розмір, установлений п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170)

•у разі отримання додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором у сумі, що перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ)

•доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, у випадках передбачених п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ

ВИПАДКИ, В ЯКИХ ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО МАЙНОВИЙ СТАН І ДОХОДИ НЕ ПОДАЄТЬСЯ

      Обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації за 2015 рік вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ;

- зазначені у п.п. "є" п. 176.1 ст. 176 ПКУ доходи від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

ПОДАТКОВА ЗНИЖКА

Метою декларування доходів фізичних осіб є не тільки сплата податку до бюджету, а й повернення платникам сум податку на доходи фізичних осіб, надмірно сплаченого з їх заробітної плати в минулому податковому році.

Повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації права на податкову знижку.             Згідно з положеннями ст. 166 ПКУ платники податку на доходи фізичних осіб мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

      До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема:

- квитанціями;

- платіжними дорученнями;

- фіскальними або товарними чеками;

- прибутковими касовими ордерами;

- меморіальними ордерами тощо.

Крім того, понесені витрати підтверджуються копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

 У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати декларацію до 31 грудня року наступного за звітним.

ПРО ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК У 2016 РОЦІ

Державна фіскальна служба України листом від 01.02.2016 № 3069/7/99-99-22-04-02-17 в зв’язку з набранням чинності 01 січня 2016 року Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» роз’яснила зміни в податковому законодавстві щодо проведення перевірок.

Зокрема, внесені зміни до підпункту 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу виключили можливість проведення перевірок з питань дотримання податкового законодавства у разі, якщо отримано податкову інформацію або за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Поряд з цим в листі зазначено, що у разі отримання контролюючим органом податкової інформації, яка свідчить про порушення платником податків податкового законодавства, організацію та проведення документальних позапланових перевірок доцільно здійснювати на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу.

ДФС відновлено надання електронного цифрового підпису юридичним особам, зареєстрованим після 1 січня 2016 року

Починаючи з 10 лютого 2016 року Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС розпочинає надання послуг електронного цифрового підпису юридичним особам, зареєстрованим після 1 січня 2016 року, які пройшли процедуру державної реєстрації в умовах дії нової редакції Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

З 2016 року для сільськогосподарських підприємств змінюється порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ

Для платників ПДВ - суб’єктів спеціального режиму оподаткування змінено порядок розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки.

Так, з 2016 року позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду, визначена по окремих видах сільськогосподарських операцій, перераховується до Державного бюджету та на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств у різних частках залежно від виду продукції.

З цією метою Казначейством, на доповнення до вже відкритих суб'єктами спеціального режиму оподаткування рахунків, відкрито додаткові електронні рахунки, на які перераховуються кошти для розрахунків з бюджетом та для перерахування коштів на спеціальні рахунки:

а) 3753 – для здійснення операціях із сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими та технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) :

- 50% коштів з яких перераховуються на електронні рахунки платників;

- 50% - на спеціальні рахунки;

б) 3754 – для здійснення операцій із зерновими та технічними культурами :

- 85% коштів з яких перераховуються на електронні рахунки платників;

- 15% - на спеціальні рахунки;

в) 3755 для здійснення операцій з продукцією тваринництва:

- 20% коштів з яких перераховуються на електронні рахунки;

- 80% - на спеціальні рахуни.

Вказаний перерахунок котів здійснюється Казначейством автоматично протягом операційного дня, що настає за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки.

Реквізити спеціального рахунку суб’єкт спеціального режиму оподаткування зобов’язаний зазначати у податковій звітності з ПДВ, в якій відображаються операції в межах спец. режиму оподаткування.

Перерахування коштів з додаткових електронних рахунків на спеціальний рахунок здійснюватиметься лише у разі надання інформації про реквізити такого спеціального рахунка.

Для реєстрації податкових накладних, складених з 01.01.2016 року в ЄРПН та для сплати сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки при здійсненні, починаючи з 1 січня 2016 року, операцій з постачання сільськогосподарської продукції сільськогосподарські товаровиробники повинні забезпечити перерахування необхідних коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті для здійснення відповідного виду операцій.

При від’ємному значенні різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового періоду) платника податку за окремим видом операцій така сума враховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду за цим самим видом операцій та не зменшує позитивне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду платника податку за іншими видами операцій.

ДФС України впроваджено електронний сервіс для платників податку за формою (J/F1302301), скориставшись яким є можливість за запитом отримати реквізити електронного рахунку та інформацію щодо залишку коштів на такому рахунку.

Зазначений порядок визначений п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом №909.

За 2015 рік коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь - 1,2, а для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,433

За інформацією Державної служби статистики України індекс споживчих цін за 2015 рік становив 143,3 відсотка (лист від 11.01.2016 N 111-5/6-16).

Отже коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня 2016 року становить 1,433.

Разом з тим, відповідно до п. 6 підр. 6 Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із зазначенням 120 відсотків.

Таким чином, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2015 рік становить 1,2, а для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення становить 1,433.

Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 19.01.2016 р. N 1656/7/99-99-17-04-02-16.

З 01.03.2016 року запроваджується система електронного адміністрування реалізації пального

З 01.03.2016 року передбачено запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та електронної акцизної накладної під час реалізації пального.

Також передбачено обов’язкову реєстрацію як платників акцизного податку осіб, що провадять реалізацію пального, до початку здійснення такої реалізації та ведення ДФС України реєстру платників акцизного податку з реалізації пального.

Одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального є літри, приведені до температури 15° C.

Сума акцизного податку визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального.

Установлено нові штрафи, пов’язані із запровадженням акцизної накладної та електронного адміністрування реалізації пального:

- за порушення платниками акцизного податку граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних — від 2% до 40% суми акцизного податку в залежності від термінів порушення;  

- за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, — 50% суми акцизного податку.

Зазначений порядок передбачений ст. 120 2 ст. 231, ст..232 Податкового кодексу України (зі змінами внесеними Законом України від 24.12.15 №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році").    

З 01.01.2016 року змінено базу оподаткування ПДВ для операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг

База оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів).

З 01.01.2016 року при здійсненні операцій із постачання самостійно виготовлених товарів/послуг база оподаткування ПДВ не може бути нижче звичайних цін.

Раніше база оподаткування з операцій постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не могла бути нижче їх собівартості.

Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими.

Зазначена норма визначена пп. 14.1.71 ст. 14 та п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (зі змінами внесеними Законом України від 24.12.15 № 909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році»).

З 2016 року ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18%, а військового збору залишилась на рівні 1,5%

Законом України від 24.12.15 № 909-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” внесено зміни щодо ставки податку на доходи фізичних осіб.

Так, оподаткування доходів, зокрема у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами, починаючи з 1 січня 2016 року, здійснюється за ставкою 18%.

Для певних операцій ставка податку може становити інший розмір.

Ставка військового збору, як і раніше, залишилась на рівні 1,5% від об’єкта оподаткування.    

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який у 2016 році становить 1,21951   (К=100:(100-18).

Зазначена норма визначена п. 167.1 ст 167 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом №909.

Ставки оподаткування податком на доходи фізичних осіб лікарняних та відпускних у 2016 році

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Оподаткування у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами, починаючи з 1 січня 2016 року, здійснюється за ставкою 18%.

Отже,   суми лікарняних, відпускних, нараховані (виплачені) у 2016 році за місяці 2016 року, оподатковуються за ставкою 18%.

Суми лікарняних, нараховані і виплачені у 2016 році за місяці 2015 року, включаються при перерахунку до загального оподатковуваного доходу відповідних податкових періодів (місяців) 2015 року та оподатковуються за ставками, які діяли до 01.01.2016, тобто 15%.(20%).

Суми відпускних, нараховані та виплачені у 2015 році за 2016 рік, відносяться податковим агентом до загального оподатковуваного доходу 2016 року та оподатковуються за ставкою 18%.

Інші доходи, нараховані податковим агентом, оподатковуються за відповідною ставкою податку, яка діяла (діє) на момент їх нарахування.

Зазначені норми визначені п. 163.1 ст. 163, п.п. 169.4.1 та п.п. 169.4.3 ст. 169 Податкового кодексу України і роз’яснені листом ДФС України від 25.01.2016 р. № 2237/7/99-99-17-02-01-17.

ОПОДАТКУВАННЯ У 2016 РОЦІ ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ПЕНСІЙ

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема,

- суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення,

- суми пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії.

З 1 січня 2016 розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб становить 1 378 грн. на місяць.  

Отже, з 1 січня 2016 року, податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 4 134 грн. (розмір мінімальної заробітної плати 1 378 грн.х 3), зобов’язані утримати податок на доходи фізичних осіб із загальної суми перевищення за ставкою 15%.  

Зазначена норма визначена п.п. 164.2.19 ст. 164 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 25.01.2016 р. № 2237/7/99-99-17-02-01-17.

З 2016 року проценти на банківських рахунках оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%

Ставка податку на доходи фізичних осіб на пасивні доходи до яких, зокрема, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюються у розмірі 18% до бази оподаткування.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Отже, податковий агент із сум процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків утримує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, та перераховує дані суми податку до бюджету у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.  

Зазначена норма передбачена п. 167.1, пп. 167.5.1, 167.5.3 ст.167, п.п. 170.4.1 ст. 170 Податкового кодексу України (з урахування змін внесених Законом України від 24.12.15 № 909-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”).

КОЛИ НЕПРИБУТКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ СТАЄ ПЛАТНИКОМ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

Якщо неприбуткова організація отримує доходи від діяльності, яка не пов’язана із статутною діяльністю, та не використовує такі доходи для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, то така організація втрачає статус неприбуткової та виключається .з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

В зазначеному випадку така організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

В Звіті зазначаються показники за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та самостійно розраховується сума податкового зобов’язання з податку на прибуток із суми операції нецільового використання коштів.

В подальшому, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

З наступного звітного року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у загальному порядку для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Тобто об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці.

Якщо річний дохід (за вирахуванням непрямих податків) за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 20 млн. грн, неприбуткова організація - платник податку на прибуток може прийняти рішення про незастосування різниць.

Зазначена норма визначена п.п. 133.4.2, 133.4.3 ст. 133 та пп. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

З 2016 року підприємці на загальній системі оподаткування авансові платежі сплачують виходячи з фактичного чистого доходу

Починаючи з 2016 року авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються самостійно згідно з фактичними даними розміру чистого доходу, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу.

Такі авансові платежі   сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня).

Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від'ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Зазначена норма визначена п. 177.5.1 ст. 177 Податкового Кодексу України (з урахування змін внесених Законом України від 24.12.15 № 909-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”).

Податковій амортизації підлягає вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки

Порядок визначення сум коригувань на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлено п. 138.1 та 138.2 ст. 138 Податкового кодексу.

Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності.  

З метою податкового обліку залишковою вартістю основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів вважається сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III Кодексу (пп. 14.1.9 ст. 14 ПКУ).

Отже, для розрахунку податкової амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.    

Зазначений порядок роз’яснений листом ДФС України від 28.01.16 № 2784/7/99-99-19-02-02-17

ПЛАТНИКИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК З КВАРТАЛЬНИМ ЗВІТНИМ ПЕРІОДОМ У 2016 РОЦІ СПЛАЧУЮТЬ АВАНСОВИЙ ВНЕСОК

Відповідно до нової редакції п. 9 підр. 4 розд. XX Податкового Кодексу, починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.

Отже, платники податку на прибуток у січні - травні 2016 року не сплачують щомісячні авансові внески, нараховані у податковій декларації за 2014 рік

Разом з тим, платники податку на прибуток з квартальним звітним періодом повинні до 31 грудня 2016 року сплатити авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій декларації за три квартали 2016 року.

Тобто, платники, які за новими правилами у 2016 році подають податкові декларації за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, у податковій декларації за три квартали 2016 року визначають авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, який підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року.

Розрахунок такого авансового внеску подається у податковій декларації за три квартали 2016 року.

Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансових внесків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 123 Податкового Кодексу.

Зазначена норма визначена п. 137.5 ст. 137, п. 9, п. 38 підр. 4 розд. XX Податкового Кодексу України (з урахування змін внесених Законом України від 24.12.15 № 909-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”).

Самостійне виправлення помилок у новій декларації з податку на прибуток  

1 грудня 2015 року набрав чинності наказ МФУ від 20.10.15 №897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Перше подання звітності за новою формою, затвердженою наказом №897, здійснюється за результатами діяльності за 2015 рік.

Самостійне виправлення помилок здійснюється, як і раніше шляхом уточнення показників декларації відповідно до ст. 50 Податкового кодексу, в уточнюючій декларації або у складі декларації за поточний звітний (податковий) період з поданням Додатка ВП.  

У податковій декларації № 897 показники Додатка ВП відображаються у двох таблицях:  

- показники таблиці 1 аналогічні показникам основної декларації та відображають дані виправлених показників за звітний (податковий) період, що уточнюється;  

- показники таблиці 2 відображають результати виправлення помилок, дані з яких переносяться до рядків 27-30, 32-34, 36-38 Податкової декларації №897.  

У разі самостійного виправлення помилок за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року заповнюються показники таблиці 2, а у рядках таблиці 1 проставляються прочерки.

При самостійному виправленні помилок в уточнюючій декларації за звітні періоди до 1 січня 2015 року заповнюються рядки 27-28, 30-31, 32, 34-35, 36 та 38-39 Декларації № 897, що відображають результат уточнення податкових зобов’язань.

ГУ ДФС у Запорізькій області

Підпишіться на наш відеоканал