.
  • .

Дорослі на шиї у малюків

Прочитав у №2 "Запорізької правди" від 21 січня 2016 року публікацію "Зозулі" з чорними крилами" - і замислився. Я ж бо теж знаю подібних матерів і подібні родини, які живуть у нас у Токмаку. Більше того, останнім часом все частіше спостерігаю нове соціальне явище: дорослі стають "утриманцями" малолітніх.

 

Можу назвати адресу молодої пари, яка має двох малюків. За квартиру вони давно не платять (вже заборгували велику суму). Немає в їхньому так званому "житлі" ані ліжок, ані нормальної постільної білизни. Самі тато й мама сплять на підлозі, діти - у візочках, що вже давно стали для них тісними.

Жоден із батьків не працює. Зовні вони виглядають здоровими людьми, як-то кажуть - хоч у плуг запрягай. Але сидять на шиї у малюків (старшому з яких лише чотири рочки) - і існують на допомогу, яку дає дітям держава. Схоже, цим батькам навіть на думку не спадає пошукати собі роботу!

Скажете, у Токмаку складно її знайти? Так, складно, якщо волієш нічого не робити і лише отримувати гроші. Але можна, якщо не цуратися важкої праці. Приміром, улітку й на початку осені є можливість влаштуватися на польові роботи до фермерів - збирати огірки, помідори, баклажани, картоплю, капусту. Та ці двійко живуть, навіть не думаючи: що буде далі?

Молоді батьки безвідповідально ставляться не лише до власних дітей. Подейкують, вони заборгували всім знайомим. На ринку набрали молочної продукції на 500 гривень - і вже два роки навіть не думають за неї розраховуватися. Продавці від них буквально шарахаються. А в народі їх звуть "халявщиками"…

Знаю ще одну подібну родину в селі Токмацького району. Батьки пустили у світ чотирьох хлопчиків. Чудові діти! Фізично й розумово розвинуті. Лишень біда: завжди хочуть їсти. Не про солодощі мріють, а про звичайний борщ. Селяни хлопців знають. Ні-ні, та й підгодують. Хто яблучок дасть, хто горіхів, хто - цукерок і пряників. Хлопці всім дякують. Ставляться до добрих односельців із повагою. Ще як здалеку побачать - вітаються.

Після смерті дядька ця родина оселилася в його старій хаті. Завели кошенят, собак. Діти радіють усьому, що їх оточує. Ростуть дружними, сміливими, винахідливими. І так схожі між собою, немов близнюки! Щоправда, старшого брата батьки віддали до інтернату на повне державне забезпечення. Ще двоє відвідують місцеву школу. Найменший поки з матір'ю, скоро піде в дитсадок.

На місяць ця багатодітна родина отримує близько двох тисяч гривень допомоги. Прожити на них нелегко. А татові ж потрібні гроші на сигарети, та й пивком із горілочкою полюбляє "побалуватися", не гребує і самогоном - до постачальників цього зілля далеко ходити не доводиться. Ані чоловік, ані дружина ніде не працюють. Хіба що іноді беруться за дрібний підробіток: корів попасти, сіно згребти, щось навантажити, перевезти, занести… І совість цих батьків не мучить, що їхні діти ходять голодні, а виховання отри-мують на вулиці!

Вовк, маючи крихітних вовчат, постійно полює. Приносить здобич до нори - і чекає, поки спершу наїсться вовчиха, яка годує дітей своїм молоком, а тоді вже сам доїдає залишки. Полежить трохи - і знову відправляється на пошуки їжі. Це у тваринному світі. А ми ж бо люди! То чому в батька чотирьох дітей не болить голова, як прогодувати синів?!

Вважаю, що районні та міські управління соціального захисту населення мають брати на облік батьків, які не працюють і позбавляти їх права отримувати допомогу на дітей, доки один із них не влаштується на роботу. Дітей на цей час можна відправляти до притулків. Бо - чому це держава (тобто - ми з вами) має годувати дорослих людей?! Треба, аби вони відчули загальне презирство і не могли сидіти на шиї у дітлахів.

Зворотний бік медалі - інше ганебне явище. Знаю дорослих людей, які бояться лише одного: щоб їхні літні батьки не померли… не догодувавши їх до пенсії. Старенькі вже могли б очікувати допомоги від дітей, а насправді ті висмок-

тують із них останні соки. Так і живемо… Та чи нормально це? У радянські часи нероб притягували до відповідальності. Може, настав час і нам подумати, як вплинути на безвідповідальних батьків-утриманців і дорослих дітей-паразитів?

Володимир МАКСИМОВ

м.Токмак

Підпишіться на наш відеоканал