.
  • .

Коли служба у справах дітей не має рацію

Так склалося, що суспільство сприймає багатодітні сім’ї як такі, що є бідними, неблагонадійними, мають проблеми з алкоголем, фізичним насильством та чимало

інших бід. І коли служба у справах дітей вилучає малюків з таких сімей, цей орган сприймають як рятівника, який захистить дітей від горе-батьків. Проте чи завжди це так? До вашої уваги історія боротьби одинокої матері із районною службою у справах дітей  за своїх чотирьох доньок.

 

У звичайний червневий день 2017 року Синіцина Олена мала купу справ: навідатися до управління соціального захисту населення, здійснити покупки в магазині та забрати посилки для малечі. Вона – мама чотирьох дівчаток, двоє з яких ходять до дитячого садочка, а ще двоє надто маленькі – Саші ще немає і року, а Варя є жвавою дворічною дівчинкою. Олена попросила свою матір приглянути за дітьми, доки вона піде у справах. Звичайно, бабуся погодилася.
Дівчатка поїли і повкладалися – за графіком обідній сон. Бабуся згадала, що забула вдома вимкнути плиту, на якій варився обід. Доки малеча спала, вона вирішила швиденько навідатися додому і перевірити, чи все в порядку.
І яким же було здивування, розпач і відчай, коли, повернувшись, вона побачила, що дівчаток забирає декілька людей. Як виявилося, це була комісія під керуванням начальника служби у справах дітей Більмацької районної державної адміністрації Маслія Віктора, який однозначно і безапеляційно повідомив, що так як діти були вдома самі, вони підлягають вилученню.
Синіциній Олені зателефонували вже з лікарні і сказали, що діти здорові, нехай бабуся їх забирає. Не розуміючи, що відбувається, вона кинула всі справи і побігла до лікарні, де і дізналася про те, що в короткий проміжок часу (і години не пройшло), вона враз стала злісною порушницею прав дітей. Начальник служби у справах дітей передав дівчат до бабусі, в будинку якої лише 2 кімнати. На протести матері ніхто не зважав, як і на те, що у її будинку створені всі умови для належного проживання дівчат.
Маслій Віктор склав відповідний висновок, голова Більмацької районної державної адміністрації Попов Артем підписав розпорядження про негайне вилучення дітей та повідомлення прокурора про таке вилучення (хоча як потім з’ясувалося, ніхто прокуратуру не повідомляв про факт вилучення дітей), начальник служби у справах дітей направив листа до УСЗН про припинення всіх соціальних виплат Синіциній Олені. Вже через 2 дні до суду було подано позовну заяву про вилучення дітей без позбавлення батьківських прав.
Минуло два місяці, було допитано чимало свідків, жоден з яких не свідчив проти нещасної матері та не підтвердив тих фактів, які викладені в позовній заяві: зловживання алкогольними напоями, недогляд, відсутність необхідних речей та продуктів. Було надано чотири позитивні характеристики і на матір, і на дітей, проте начальник служби у справах дітей був непохитним – ніякого примирення, ніякої мирової угоди, лише вилучення.
У відчаї Олена звернулася до відділу «Більмацьке бюро правової допомоги» Бердянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Дівчата похворіли, жодного доходу немає, випадкові заробітки надто мізерні. Мати вже не знала, що робити, аби повернути собі дітей, без яких вона не уявляє життя. Начальник бюро Корбут Анастасія склала письмове пояснення, в якому по кожному пункту звинувачень з боку служби у справах дітей навела контраргументи, вказала на недоліки у складених комісією документах, відсутність необхідних відомостей. Також для того, аби довести, що мати дітей створила всі можливі умови для їх належного розвитку та проживання, було складено фототаблицю та долучено до матеріалів справи в якості доказу. Викликано ще двох свідків, які підтвердили добросовісність та відповідальність Синіциної Олени. Навіть свідок з боку позивача свідчив на її користь.
Корбут Анастасія також звернулася до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, звернула увагу на справу «Савіни проти України» від 18.12.2008 року, ключовим постулатом якого є те, що розірвання сімейних зв’язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати за виняткових обставин. Має бути доведено, що небезпека для дитини дійсно існує, висновки національних органів мають грунтуватися на достатній доказовій базі. До того ж, шкода дітям має бути зафіксована, перевірки проводитися систематично. Матеріали ж справи свідчать про прямо протилежне – жодна з цих умов не виконана.
В результаті відчайдушної боротьби Куйбишевський районний суд Запорізької області прийняв рішення від 28.09.2017 року у справі №319/745/17 про відмову у задоволенні позову служби у справах дітей Більмацької РДА до Синіциної Олени в повному обсязі.
Синіцина Олена після проголошення рішення з полегшенням зітхнула та сказала, що знову повірила в справедливість та те, що можна виграти будь-яку боротьбу, якщо справді цього хочеш. Вона щиро подякувала Корбут Анастасії за допомогу, підтримку та цілеспрямованість. І як пам’ять про цю справу подарувала фото їхньої великої сім’ї.
Наразі діти повернулися до мами, раді і щасливі возз’єднанню та тому, що вони знову вдома. Всі з нетерпінням чекають на появу ще однієї сестрички, яка має народитися наприкінці року.

Нагадуємо, що Більмацьке бюро правової допомоги знаходиться за адресою: 71001, Запорізька обл., Більмацький р-н, смт.Більмак, вул.Запорізька, буд.28-А, телефони: (06147) 220-74, 220-54.

Олена Качура

Підпишіться на наш відеоканал