.
  • .

"Солдатику, рідненький, повернися живим! І з перемогою!"

НАЙЦІННІШИЙ для українських воїнів-захисників скарб - дитячі листи і малюнки із теплими побажаннями від щирого серця, які любовно зібрали шестикласники Запорізької гімназії №31, доправили нашим хлопцям на передову автори цієї публікації.

У складі групи волонтерів (координатор Тетяна Власова) у рамках реалізації безстрокової благодійної акції на підтримку воїнів-захисників України, ініційованої Запорізькою обласною організацією Національної спілки журналістів України, у дні новорічних та різдвяних свят ми побували у місцях дислокації українських військовослужбовців під Маріуполем.

Нагадаємо, саме цей період видався тут найбільш напруженим. Напередодні терористи підступно захопили селище Комінтернове, що на відстані 24 км від Маріуполя, яке перебувало у "сірій" зоні відчуження і за Мінською угодою мало бути вільним від військової присутності з обох сторін.

Втім, порушуючи всі домовленості, бойовики продовжували укріплювати свої позиції у Комінтерновому. Як повідомив речник прес-центру штабу Антитерористичної операції Антон Миронович, вони ховали озброєння в будинках місцевих жителів. "Бойовики досі залишаються там, мають бронетехніку і важке озброєння, яке вони ховають у будинках місцевих жителів. Крім того, ми отримали інформацію від жителів Комінтернового, що бойовики зараз чинять протиправні дії проти мирних жителів. Зокрема, є випадки мародерства. Люди навіть поскаржилися до так званої "комендатури" російсько-терористичних війську Новоазовську, щоб, власне, навести порядок у лавах бойовиків і просто залишити їх (жителів - "ЗП".) у спокої", - повідомив він.

За даними головного управління розвідки Міноборони, біля Комінтернового та Заїченка знаходяться кадрові російські військові. Зокрема, у Комінтерновому дислокується рота 9-го окремого мотострілецького полку, що перебуває у складі російського Південного військового округу.

Тож українські воїни будь-якої хвилини мали бути готовими дати відсіч на провокації з боку терористів - не пропустити їх до стратегічно важливого для нас міста -морського порту.

НАША ж місія полягала в тому, щоб підтримати хлопців, підтвердити їм свою щиру вдячність за їхню високу жертву, укріпити їхню рішучість і мужність у захисті нашої Вітчизни від агресора.

- Передайте хлопцям, що ми молимося за них, - просила, вручаючи нам творчі доробки дітлахів, заступник директора гімназії №31 з навчально-виховної роботи Поліна Зіновіївна Сандюк. - У нас дуже патріотичні діти і весь педагогічний колектив. Ми збираємо і передаємо з волонтерами для наших захисників різноманітні необхідні їм речі. Та найбільше їм припадають до душі, надихають їх дитячі листи і малюнки.

"Солдатику, рідненький, повернися живим! І з ПЕРЕМОГОЮ!" - сторіночка, нашвидкоруч вирвана із шкільного зошита, з рядочком, виведеним дитячою рукою і рясно омитим сльозами - подекуди літери розмиті, тремтить у заскорузлій руці українського воїна. Він ховає свої очі, щоб жоден не побачив його смутку.

- Дівча моє хороше,- це він про юну авторку. - Заради наших дітей ми неодмінно вистоїмо у цій колотнечі. Цей лист - мій оберіг, носитиму його коло серця.

Окрім листів від школярів, ми привезли нашим хлопцям на передову ще чимало інших чудових подарунків і корисних речей. Щирі листи і смаколики передали їм студенти Запорізького медичного коледжу та історичного факультету Запорізького національного університету.

СПЕЦІАЛЬНЕ замовлення командира Полтавської військової частини Національної гвардії України щодо забезпечення військовослужбовців противірусними, протизапальними медичними препаратами успішно виконали, завдячуючи студентам і викладачам ветеринарного факультету НУБіПУ (м. Київ), який очолює декан -

академік Микола Цвіліховський, та фахівцям НДІ здоров'я тварин на чолі з професором Дмитром Засєкіним. Вони організували збір макулатури і благодійних внесків, і на виручені кошти

- кілька тисяч гривень - придбали для військовослужбовців медичні препарати: від застуди та грипу - мілістан, комбігрип; протизапальні

- диклофенак; антибіотики - амок-сил; та щоб животи у хлопців не боліли - ранітідін, лоперамід, панкреатин. Ці медикаменти наша волонтерська група і доправила на передову.

- Дякую нашим друзям,- щиро і просто висловився командир. - Зараз нам непереливки - самі бачите, які тут погодні умови. Стоїмо ж просто у полі. Мусимо давати собі раду, щоб залишатися у повній боєздатності і зберігати піднесеним свій бойовий дух.

Переконані, бойовий дух нашим захисникам суттєво підняли й інші гостинці від запоріжців, якими ми вщент завантажили мікроавтобус

"Мерседес-Спринтер". Були тут і солоденькі цукерки, і смачне печиво, і духмяний мед - гречаний та соняшниковий, і домашня консервація, і, зрозуміло, запашні мандарини, бо, які ж це новорічні свята без них! А ще хлопцям перепали теплі плетені шкарпетки від майстрині Марини Коваленко, яка наплела їх понад 200 пар, засоби особистої гігієни, канцелярія, тощо. Щиро дякуємо всім, хто допоміг зібрати для наших хлопців такі чудові подарунки! Окрему подяку наші захисники висловили групі запоріжців, яких об'єднала Раїса Пархоменко.

А транспорт надав власник запорізької компанії "Бас Тур" патріот Дмитро Довбиш. І не просто виділив нам цілий мікроавтобус, ще й заправив його власним коштом і сам же й кермував. А при нагоді, коли організували святкову виставу для бійців, перевтілився у казкового Діда Мороза. І так вдало: щирій армійській публіці і на думку не спало, що він - не професійний актор, а звичайний водій.

Утім, серед нас професіоналів сцени й не було, самі аматори: Віктор Севрук (співробітник НДІ) та Інна Півненко (бібліотекар), а удвох - середньовічний театр "Сюрприз" з міні-виставою "Венеціанська трагедь", а їхнім суфлером виступила відома запорізька журналістка Ірина Єгорова; Людмила Четвертак (пенсіонерка, а була ж пречудовою Снігуронькою!), Євген Леонов (підприємець, бард, натхненно співав патріотичні пісні), Олексій Троян (пенсіонер, читав гуморески так, що хлопці реготали до сліз). Єдині, кого можна було б зарахувати до митців, учасники народного ансамблю Запорізької міліції "Пернач" - авторка цих рядків та моя подруга і колега Олена Піддубна. Олена зірвала справжню овацію, коли у ролі Марусі Никифорової, соратниці батька Махна, під пісню про його подвиги авторства поета Григорія Лютого та композитора Анатолія Сердюка продемонструвала віртуозне володіння козацькою шаблею.

Запорізькі волонтери привезли нашим захисникам найголовніше - переконаність, що їх шанують і чекають. І коли час від часу протягом нашої аматорської вистави, бійці купками залишали дружнє коло, бо ж бойове завдання, їхні очі світилися впевненістю.

- Хлопці, ви - найкращі у світі! - ці слова линули просто із серця. - Ми, жінки України, молимося за вас. Будьте мужніми, будьте стійкими і хоробрими. Але будьте обачними, пильнуйте ворога та себе бережіть! І будьте певні, навіть якщо увесь поганський світ постане проти вас, ми, ваші жінки, станемо за вашими спинами і подаватимемо вам набої.

Олександра ВОРОНЦОВА

Запоріжжя - Маріуполь - Запоріжжя

Підпишіться на наш відеоканал