.
  • .

Питна вода… не для пиття?

Ви, певне, чули такий вираз: вода – це життя. Проте у доброї третини жителів Землі немає безпечної питної води. Є регіони, де люди – буквально! - помирають від спраги.

Ті, хто живе у Запоріжжі, можуть вважати себе щасливими. У нас є Дніпро. Можна лити воду, скільки заманеться. І дійсно – ллємо. Безтурботно. Безвідповідально. Хоча навіть у нашій не бідній водними ресурсами області у семи районах в деякі населені пункти воду змушені привозити. А центральним питним водопостачанням взагалі забезпечено лише половину сіл.
Але от парадокс: «щасливі» запоріжці водночас нещасливі. Бо у нас є… тільки Дніпро. А його «чистим» аж ніяк не назвеш.

 
«Відхилень не зафіксовано»
Натомість Мелітополь п’є воду з артезіанських свердловин. Зокрема, більше двох третин води подається у місто з Новопилипівського родовища, з глибини 400-500 метрів. Це справжня мінеральна вода, яку зазвичай продають у пляшках. Смачна і… дуже дорога: насоси «жеруть» багато електроенергії.
Але жителям більшості районів області таке щастя й не снилося. Доводиться, немов тому Гамлету, вирішувати: бути або не бути? Пити або не пити воду з-під крану? Чи не зашкодить вона здоров’ю? Співробітники КП «Облводоканал» запевняють: вода безпечна, вона проходить ретельне очищення за сучасними методиками. Про результати контролю за якістю питної води регулярно повідомляють фахівці обласного лабораторного центру МОЗ України. Приміром, недавно вони дослідили за бактеріологічними показниками 166 проб питної води – і не зафіксували жодних відхилень. За весь 2015 рік по всій області лише 1,45 відсотка проб показали певні порушення санітарно-гігієнічних норм.
Переконливо? Не дуже. Бо кожен з нас, прокип’ятивши й відстоявши воду з-під крану, помічає на денці чайника іржавий осадок. За півроку, якщо чайник не чистити, усередині він покривається товстою кіркою. І це називається «чиста вода»?!


Кілометри дірявих труб
Особисто я вірю, що в Запоріжжі непогано очищують дніпровську воду. Але з наших кранів тече зовсім не те, що виходить із фільтрів очисних споруд. За різними даними, близько третини магістральних і вуличних водоводів обласного центру перебувають в аварійному (або близькому до цього) стані. З мережами усередині кварталів, дворів, будинків ситуація ще гірше – нікуди не годяться понад 40 відсотків! Труби протікають. І проблема не тільки в тому, що таким чином губиться частина дорогоцінної (особливо за новими тарифами) рідини. Головна біда - у воді таким чином можуть з’явитися зовсім небажані домішки: іржа, фосфати, нітрати, фекалії…
Недавно працівники «Облводоканалу» били на сполох: техніка підприємства в такому стані, що навіть в екстрених випадках немає змоги виїжджати на пориви. «Наступного року облрада має прийняти дві програми: з оновлення спеціальної техніки КП «Облводоканал» та модернізації водогонів по всій області», - пообіцяв перший заступник голови облради Єгор Семенков (ці слова цитувались у «Запорізькій правді» від 17 листопада цього року). Але будемо реалістами: замінити одразу всі сотні кілометрів труб неможливо…


Канцероген з-під крану
Утім, хоча вода у кранах з точки зору споживача брудна, інфекційними захворюваннями вона все ж не загрожує. Бо на Дніпровській водопровідній станції застосовується хлор-аміачний метод обробки. Жодній бактерії не вижити!
А людині? Хлороформ додають у питну воду з 1904 року. Але тільки в 1970-х роках з’ясували: рятуючи від однієї біди, він стає причиною іншої. Зокрема, раку, передчасної старості, атеросклерозу, серцевих захворювань, гіпертонії… «Хлорка», що нею так сильно тхне вода з-під крану, справжнісінький канцероген! Причому, вона потрапляє в організм людини не тільки через носоглотку чи шлунок, а й через шкіру (тобто купання в такій воді теж не зовсім безпечне). Мало того, вона може утворювати сполуку діоксин – дуже сильний мутаген. Набагато кращий варіант – знезараження води ультрафіолетом, але ця дорога технологія нам поки що «не світить».
Запорізьку воду час від часу досліджують фахівці Київського інституту громадського здоров’я імені О.Марзеєва НАМН України. Їхні висновки невтішні: «Хлороформ зашкалює».
Та навіть якби з-під крану в наших квартирах текла отрута – нічого іншого в нас немає. У цій воді ми змушені купатися, нею миємо посуд… Щоправда, чимало запоріжців намагаються її не пити: замовляють очищену воду додому, купують у магазинах, використовують фільтри. А «питна вода» у наших кранах – на жаль, поки що не зовсім для пиття.


На замітку
• Воду з-під крану треба не лише кип’ятити, а й відстоювати, щоб вивітрився хлороформ.
• Якщо ви користуєтеся фільтром, не давайте фільтрованій воді стояти більше доби: в ній можуть розплодитися бактерії.
• Не засиджуйтеся довго у ванній кімнаті, а душ приймайте при відкритих дверях (аби менше дихати «хлоркою»).
• Найбільше корисних речовин містить мінеральна вода у скляних пляшках. Але якщо ви відкрили пляшку мінералки, пийте її одразу: через добу чи дві вона втратить корисні якості.
• Не вживайте мінеральну воду під час загострення хвороби. Для людей із цукровим діабетом чи гастритами підходить «Миргородська». Для хворих із виразкою шлунку, холециститом, панкреатитом – «Трускавецька» чи «Моршинська». Збалансовані по вмісту мікроелементів лужні «Мирненська» і «Молочанська».
• Здоровим людям не зашкодить жодна мінеральна вода, але газована подразнює шлунок, тому краще пити негазовану.
• Холодна вода збуджує апетит: враховуйте це, якщо змушені контролювати свою вагу.

Віталіна МОСКОВЦЕВА, «ЗАПОРІЗЬКА ПРАВДА»

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Піклуєтеся про своє здоров'я? Прагнете до краси і довголіття? Хочете пити смачну і корисну воду?

Підпишіться на наш відеоканал